Савік Шустер: «Електоральне ядро Петра Порошенка в 10 областях, які пережили

воєнний стан, скоротилося на третину»

12 лютого, 2019

Про це свідчать результати соціологічного дослідження фонду Open Mind Foundation у 10 областях, які жили в режимі воєнного стану: Вінницька, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська та Чернігівська.

Наш фонд вивчає емоції окремої людини, колективні та масові емоції, механізми їхнього виникнення і впливу на дійсність. Ми вважаємо, що емоційний стан людей більш точно, ніж результати традиційних передвиборчих опитувань, віддзеркалює зміни їхніх електоральних переваг. Зазвичай соціологи запитують людей про те, що вони думають, ми хочемо дізнатися, що вони відчувають. Це допомагає глибше зрозуміти причини та можливі наслідки рішень та вчинків великих груп людей, наприклад, виборців.

Вранці 28 листопада ми запитали жителів 10 областей, у яких цього ж дня ввели воєнний стан: «Яку емоцію у вас викликало таке рішення керівництва держави?»

Примітка: Дослівно запитання звучало так: «Як ви знаєте, з 9-ї години ранку 28 листопада 2018 року в вашій області вводиться воєнний стан. Яку емоцію викликає у вас таке рішення керівництва країни?»

Учасники опитування мали вибрати одну з чотирьох емоцій, наближену до їхнього стану: надію, страх, приниження і злість. Ми взяли ці почуття за основу для оцінювання емоційного стану людей, що опинилися в умовах воєнного стану.

10 січня 2019 року ми провели друге опитування, щоб дізнатися, як люди почали ставитися до рішення керівництва країни ввести воєнний стан через два тижні після його скасування.

Примітка: 10 січня запитання було таким: «26 грудня 2018 року о 14.00 у вашій області скасували воєнний стан. Яку емоцію зараз викликає у вас рішення керівництва держави про введення воєнного стану місяць тому, 28 листопада?

Ми також вирішили дізнатися причини появи однієї з чотирьох емоцій у респондентів, тому ставили уточнювальні запитання: «Чому вони відчувають ту чи іншу емоцію?»

Ви відчуваєте надію, тому що:

1. Уведення воєнного стану довело мені, що ми можемо об’єднатися заради того, щоб захистити Україну.

2. Влада показала Росії, що Україна незламна.

3. Під час воєнного стану різко знизився рівень корупції та злочинності.

Ви відчуваєте страх, тому що:

1. Уведення воєнного стану тільки в 10 областях призвело до розколу країни.

2. Уведення воєнного стану нічого не довело, і загроза вторгнення Росії залишається.

3. Рівень злочинності та корупції підвищився.

Ви відчуваєте злість, тому що:

1. Росія ніколи не припинить нападати на нас.

2. Президент увів воєнний стан заради своєї передвиборчої кампанії.

3. Рівень злочинності та корупції підвищився.

Ви відчуваєте приниження, тому що:

1. Воєнний стан ввели у нас, а не у всій країні.

2. Президент увів воєнний стан заради своєї передвиборчої кампанії.

3. Рівень злочинності та корупції підвищився.

Розуміння причин виникнення страху, надії, злості та приниження дало змогу нам отримати більш детальну картину емоційного стану жителів 10 областей України.

Оскільки воєнний стан ініціював президент країни Петро Порошенко, ризикнемо припустити, що результати опитування ілюструють емоційне ставлення респондентів до президента, який підписав указ про введення воєнного стану на території їхнього проживання.

Примітка: *Соціологічний відділ Open Mind Foundation використав стратифіковану (міське / сільське населення) стохастичну вибірку. Щоб в опитуванні подати різні вікові групи, ми використовували CATI (комп’ютеризоване телефонне опитування). Всього було опитано 950 людей з допустимою похибкою 4,62 % та рівнем достовірності 95 %. Опитування проводилося на територіях, що знаходяться під юрисдикцією України.

Страх

28 листопада рішення керівництва країни про введення воєнного стану викликало страх у кожного четвертого жителя (25,6 %) 10 областей України. Настрій багатьох опитаних людей точно передає вислів однієї з респонденток:

«Дуже боюся введення воєнного стану. Не знаю, куди бігти, адже в Запоріжжі дуже багато людей із Донецька, Луганська. Якщо ще в Запоріжжі введуть воєнний стан, а значить, може розпочатися війна, то куди ж нам із сім’ями? Адже ми не захищені, нам і бігти нема куди».

А. Т., 70 років, жителька Запоріжжя

Наприкінці листопада рішення президента найбільше налякало жінок (38 %) та людей віком 30–44 років (33,5 %).

На початку січня страх зменшився, але повністю не зник: 17,9 % усіх респондентів сказали, що бояться досі, причому цілковита більшість із них (85 %) зізналися: їх лякає те, що введення воєнного стану нічого не змінило й загроза вторгнення Росії залишається. Здавалося б, незначна частина тих, хто продовжує жити в страху, тільки 7 %, сказали, що їх лякає злочинність і корупція, що значно зросли за цей місяць. Але в умовах воєнного стану, коли злочинність і особливо корупція мають бути зведені до нуля, це дуже високий показник.

Соціологічне опитування, проведене 10 січня 2019 року, засвідчило, що люди віком 30–44 років почали відчувати страх значно рідше – тільки 23,5 % жінок тепер сприймають те рішення президента з острахом. Респонденти віком 30–44 років почали відчувати страх у зв’язку з рішенням керівництва держави вдвічі рідше – 16,6 % замість 33,5 %. Це єдина вікова група, чий страх майже порівну перейшов у надію (яка зросла на 7,4 %) та приниження (яке зросло на 6 %). Можна припустити, що частина респондентів віком 30–44 років відчула незламність країни, натомість майже така ж частина вирішила, що введення воєнного стану – це пункт передвиборчої кампанії президента.

Надія. Електоральне ядро Порошенка?

За результатами нашого опитування 28 листопада 2018 року, рішення президента ввести воєнний стан в 10 областях викликало надію у 33,1 % їхніх жителів, яким понад 18 років. Є підстави вважати, що наприкінці листопада вони могли проголосувати за чинного президента України Петра Порошенка, який ініціював введення воєнного стану.

Надію на президента наприкінці листопада відчували 40,2 % чоловіків, 39,5 % молоді віком 18–29 років та 42,4 % жителів віком 60 років і старших. Цих респондентів можна назвати електоральним ядром Петра Порошенка.

Проте вже 10 січня, через 2 тижні після скасування воєнного стану, електоральне ядро президента значно зменшилося. Тепер його рішення, прийняте в листопаді, викликало надію лише у 21,5 % респондентів. Тобто 11,6 % жителів 10 областей розчарувалися в рішенні президента. Найбільше розчарувалися представники старшого покоління (60+) – з 42,2 % до 18,4 % – та молодь віком 18–29 років. Людей, які відчували надію, серед них стало вдвічі менше – з 39,5 % до 18,7 %.

Однак на початок січня рішення президента продовжували підтримувати кожен четвертий чоловік (23,5 %) і кожна п’ята жінка (19,8 %), які проживають в 10 «областях воєнного стану». Більша частина з них (51,2 %) відчуває надію, бо українці змогли згуртуватися заради захисту своєї країни. Ще 34,6 % осіб, які вибрали надію, вважають, що влада продемонструвала Росії незламність України. Але тільки 6,5 % електорального ядра президента сказали, що в країні суттєво зменшилися злочинність та корупція. Хоча це могло б відбутися природним шляхом, і це б помітила набагато більша кількість людей.

Результати нашого дослідження свідчать про те, що основне покоління, яке підтримує Петра Порошенка – це люди віком 30–44 років: 10 січня майже кожен третій (27,1 %) з них відповів, що рішення ввести воєнний стан продовжує викликати в нього надію, а це суттєво вищий показник, аніж в інших вікових групах.

Можливе антиелекторальне ядро президента

Приниження

Приниження від введення воєнного стану зросло на 6,5 %. Якщо 28 листопада 2018 року це рішення керівництва країни принижувало 10,9 % жителів 10 областей, то на початку січня 2019 року вже 17,4 % вважали його принизливим для себе. На 8,1 % зросло приниження у чоловіків. За словами багатьох респондентів, у них було враження штучно створеної ситуації.

«Незрозуміло, для чого був уведений воєнний стан. У місті нічого не змінилося. Не збільшилося ні патрульних, ні військових. Незрозуміло, через що цей стан скасували. Полонених моряків не звільнили. Донецьк і Луганськ окуповані. Багато чого, як кажуть, залишилося «поза кадром».

Д., 30 лет, житель Запорожья

«Уведення воєнного стану викликало в мене здивування: чому не показали людям, де знаходяться бомбосховища, чому не створили мобільні шпиталі, чому не проводилися уроки з цивільної оборони? Це якась клоунада».

С.Х. 66 лет, житель Одеси

10 січня рішення президента про воєнний стан почало принижувати вдвічі більше представників поколінь віком 30–44 років (з 7,4 % до 13,4 %) та 60 років і старших (з 10,3 % до 20,2 %). Можливо, це ті люди, що на початку воєнного стану сприймали дії президента з надією. 10 січня 83,5 % респондентів, які відчували приниження, сказали, що відчувають цю емоцію, бо впевнені: ситуація з воєнним станом – це всього-на-всього передвиборчий трюк президента.

Ще 10 % тих, хто відчув приниження, вважають, що введення воєнного стану лише в 10 областях розділило всіх українців на людей другого сорту – тих, хто підпав під режим воєнного стану, та першого сорту – всіх інших. Найбільшого приниження унаслідок цього розподілу відчули на собі люди похилого віку – 60 років + (20,6 %), а також жителі сільської місцевості (28,4 %).

Серед респондентів, які вибрали приниження, 23,2 % осіб віком 18–29 років головною причиною назвали підвищення рівня злочинності та корупції під час воєнного стану.

Злість

Якщо на початку воєнного стану жінки були налякані найбільше (38,1 %), то після скасування ВС кожна третя жінка (29,6 %) почала відчувати злість на керівництво країни за рішення вводити цей стан.

Ось як відгукнулася на цю ситуацію одна з респонденток.

«А що це взагалі було? Непорозуміння якесь. Це постріл після війни. Чому, коли відбирали Крим та вмирали люди на Донбасі, Президент не вводив воєнний стан?»

І. О., 53 роки, жителька Одеської області

Три чверті жінок, які відчували злість (75,4 %), сказали, що введення воєнного стану виявилося передвиборчим трюком президента, а 16,3 % відчували злість, бо рівень злочинності та корупції за цей час підвищився.

Наприкінці листопада значна кількість чоловіків – кожен третій (27 %) – уже відчував злість, а через місяць їх стало ще на 2 % більше (29 %). 86,7 % чоловіків, які відчували злість, упевнені, що воєнний стан був уведений в інтересах президента Порошенка.

У передвиборчій маніпуляції «злом» президента найбільше звинувачує молодь віком 18–29 років – 93,5 % з них вважають, що всі події, пов’язані з інцидентом у Керченській затоці – всього-на-всього передвиборча гра президента.

Приблизно по 16 % респондентів, які відчули злість на керівництво країни (а це люди віком 30–44 та 45–59 років), відзначили суттєве зростання злочинності та корупції у своїй області.

Стислі підсумки:

Результати нашого дослідження підтверджують, що 46,7 % жителів областей, де був введений воєнний стан, відчувають злість та приниження щодо керівництва країни. 82,1 % респондентів, які вибрали ці емоції, впевнені, що все було зроблено заради того, щоб підняти передвиборчі рейтинги президента Петра Порошенка. До цієї групи входять 53 % усіх жителів 10 областей віком 45–59 років та представники старшого покоління (60 років +).

Примітка: під час проведення другого опитування приблизно вдвічі збільшилася кількість респондентів, які вибрали графу «відмовляюся відповідати» – у середньому з 6,6 % до 13,9 %. Вони відзначили, що «взагалі не помітили воєнного стану й не відчули ніяких емоцій під час його дії». Оскільки в анкетах не передбачалося такого варіанта, то інтерв’юери внесли відповіді цих людей до графи «відмовляюся відповісти».

Детальніше з резуьтатами оптування можна ознайомитися за посиланням.

Повні результати дослідження будуть опубліковані на сайті фонду Савіка Шустера www.omf.fund у середині лютого 2019 року.